Чи є душа в тілі

Питання про те, чи існує душа – з категорії вічних. Оптимісти кажуть, що душа є, скептики сумніваються, інші люди живуть своїм звичайним життям. Чому так важливе це питання? Для повсякденних реалій воно здається зайвим і нудним, релігійним, так би мовити.

Наведемо приклад. По дорозі їде автомобіль з тонованими стеклами. Усередині розгледіти водія практично неможливо. Але оскільки машина їде за правилами дорожнього руху, ми розуміємо, що водій там є, хоча його і не видно ззовні.

Інший приклад. У чому цінність машини без водія? Це просто конструкція з металу, дротів, важелів, технічних рідин, схем і бортового комп’ютера. Звичайно, машина має якусь ринкову цінність, як плід технічної думки і вкладених ресурсів. Але поза зв’язком з водієм, який керує цією машиною, надає їй сенс, це просто груда металу.

Якщо ці приклади розглянути з точки зору душі і тіла, вони дивно схожі. Душа в нашому тілі подібна водієві, а тіло – машині. Стародавні так і називали цей тандем Deus Ex Machina, підкреслюючи існування божественної духовної іскри всередині вмілого поєднання плоті. Виходить, що без душі тіло не змогло б функціонувати, виконувати діяльність і взагалі – здійснювати осмислені дії, як автомобіль в дорожньому потоці.

Виникають тоді питання: а що ж таке душа, як пов’язана з тілом, навіщо нам знати про це?

За визначенням душа – це щось, що виходить за матеріальний досвід. Коли ми сідаємо за кермо свого авто, то як би зливаємося з автомобілем, включаємо музику, зосереджуємося на водінні. Але, тим не менш, ми залишаємося живою людиною всередині механізму, а не кіборгом, який поєднує в собі біологічні та механічні частини. У будь-який момент ми можемо вийти з автомобіля, зберігаючи цілісність своєї зовнішності і нічого не втратити при цьому.

Суть цих аналогій у тому, що душа не залежить від тіла, як тіло від душі. Без душі тіло перетворюється на труп. У момент смерті душа покидає своє старе чи непридатне тіло і переходить в інше: юне і красиве. Цей цикл носить назву самсара, колооберт народження і смерті, всі ми беремо участь в ньому. Неможливо уникнути смерті, як неможливо уникнути і повторного народження.

Але, як ми сказали раніше, душа має природу, відмінну від тіла. Що таке – інша природа душі? Священні писання називають таку природу трансцендентною, маючи на увазі найтоншу структуру душі, джерело якої Верховна Особа, тобто Бог.

Виходить, в нашому тілі є дві енергії: духовна і матеріальна. Духовна подібна водієві, а матеріальна – машині. При цьому машина без водія існувати може, але буде марна. А водій без машини просто перетвориться в пішохода, втративши при цьому деякі зручності, але ніяк не цінні властивості своєї особистості.

Знати про це важливо ось чому. Будь-яка розумна людина підтримує своє тіло в здоровому стані: омиває його, ремонтує (лікує від хвороб), захищає від пошкоджень, насичує їжею і дає відпочивати. Однак турботи про тіло повинні містити в собі також турботи і про душу, адже без неї вся ця зовнішня діяльність буде безглуздою. Дуже важливо вивчати Ведичну літературу, де міститься найбільш повна інструкція з правильного догляду за своєю душею. Вона теж потребує турботи і ласки. Як їжа живить тіло, так і любов живить душу. Як гарний одяг прикрашає людину, так і чесноти збагачують нашу особистість. Як активний спосіб життя підтримує тонус, так і розвиток відносин з Верховною Особою Бога, Крішною, привносить сенс у наше існування.

Виходячи з цього, знання про душу стає для нас не просто чимось теоретичним, а активним, повсякденним досвідом пізнання себе. Цей досвід здатний дійсно прикрасити наше життя, подарувавши надзвичайні емоції, щастя і спокій