Ми не тіла, які «мають» душі

Ми не тіла, які «мають» душі. Ми душі, у яких є тіла. Душі не мають потреби в тілі, для того щоб жити. Тіла ж без душ називаються «мертвими».

Душі – це справжні люди, що володіють унікальними особистісними характеристиками – набором почуттів, розумом, інтелектом. Душі не вмирають, не старіють, ніколи не припиняють своє існування і завжди зберігають свою індивідуальність.

Душі духовні. «Духовний» означає вічно радісний і абсолютно свідомий. Чому нам не подобаються біль, смерть, смуток або збентеження з приводу того, що робити далі? Тому що ці стани є точними протилежностями наших природних, духовних життєвих проявів.

Природна діяльність душ – це служіння Верховній Душі – Богу – в унікальних з ним стосунках. Ми можемо спробувати уникнути цього, але служіння єдина діяльність, яка може доставити нам повне задоволення. Наша духовна природа вимагає, щоб ми любили і служили чомусь.

Оскільки у нас є вільна воля і незалежність; ми можемо або направити нашу любов і служіння Господу (Крішні), або здаватися собі найвеличнішими – в тимчасовому, ілюзорному (недуховному) світі.

Ілюзорне життя ніколи не зможе задовольнити духовну істоту. Зрештою, кожна душа в тимчасовому матеріальному світі переконується, що має бути щось вище. І в цей час душа може знову з цікавістю дізнатися про свою духовну природу і в підсумку захоче відновити свої вічні відносини з Крішною.